Колись на місці сучасної вулиці Хрещатик пролягала дорога на Васильків. На початку 19 століття на її місці було прокладено вулицю, і першим придбав тут садибу власник кількох сіл у Київській губернії багатій Онуфрій Головінський. Він в глибині ділянки збудував розкішний кам’яний триповерховий палац з колонами у стилі «класицизм». З обох боків від будинку було два крила, в одному з яких давав концерти відомий домашній оркестр Головінського, що складався з кріпаків. Палац розташовувався приблизно на місці сучасного будинку № 26 на Хрещатику.
А в 1849 році у цього будинку розпочалася зовсім інша історія, оскільки сюди з Подолу переїхала Київська поштова контора. Цікаво, що тоді пошту розносили тричі на день, і лист, який поклали в поштову скриньку до двох годин дня, в той же день опинявся у адресата. У дворі облаштували місце для поштових диліжансів і карет, які роз’їжджались звідси у всі боки. А 1 квітня 1886 року на другому поверсі поштової контори була відкрита перша в Києві телефонна станція на 60 номерів. Цікаво, що телефон № 1 був не у пожежників або поліції, він був у власника кондитерської Бернарда Семадені, чия популярна кондитерська знаходилася на Хрещатику практично навпроти.
З часом будинок став тісним для Поштової контори, і було прийнято рішення його розібрати. Дуже шкода, тому що він був такий красивий. На його місці під керівництвом архітектора Олександра Кобелєва побудували чотириповерхову простору будівлю з операційними залами і телефонною станцією. Проте і цю будівлю ми вже не побачимо, оскільки вона була підірвана у вересні 1941 року.