Нарешті все на своєму місці. Ірина Терех
В червні я прийняла рішення повертатись додому, разом з дітьми, остаточно закриваючи період шпагату життя між трьома країнами.
Думаю, перед таким вибором стоять або стояли всі українські мами та тата, про його контроверсійність годі і говорити, тому говоритиму ВИКЛЮЧНО про себе та власну мотивацію. Наступив момент, коли я зрозуміла, що, для дітей, перебуваючи поза контекстом, дуже важко відчути та осмислити, що саме є тим самим кодом та цінностями нашої нації. Також, майже неможливо зрозуміти ціну незалежності, волі та свободи, завдяки яким викарбовується зараз щодня наша перемога.
Діти прийняли рішення без вагань, не дивлячись на те, що з моменту виїзду з окупації в березні 2022 вони вдома ще не були і встигли адаптуватись, вивчити дві мови та знайти друзів у Європі.
Для мене брати таку відповідальність — дуже нелегке рішення, але я щаслива що ми всі разом вдома; я можу повноцінно повернутись до роботи, а наступне покоління підростає, вчиться та спостерігає за тим, як будувати власне майбутнє власними руками, як і робимо зараз всі ми.
Нарешті все на своєму місці.
