Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш добрий рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Марширують наш добровольці у кривавий тан
Визволяти наших українців з московських кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з москалями тан.
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить по всій Україні січових стрільців!
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Степан Чарнецький, Григорій Трух
Вірш написаний у 1914 році, коли з початком І світової війни активізувалися всі національні визвольні рухи в Європі, зокрема й в Україні. Вірш був покладений на музику й став відомий як Марш січових стрільців.
Головна ідея твору у жанрі громадянської лірики ‒ готовність виборювати краще майбутнє для України.
Вірш написаний у стилі української народної пісні. На це вказують такі художні прийоми:
Паралелізм ‒ природа зображується паралельно з людським суспільством і зміни в природі також відповідають суспільним змінам;
Повтори, які стали приспівом (важливим нюансом є те, що повтори мають позитивний настрій і обіцяють краще життя після всіх докладених для України зусиль);
Використання вигуків ‒ «Ой», «Гей».
Класичними для українського фольклору є також епітети й порівняння, символіка:
Калина ‒ символ України. Оскільки в інших творах калина є також символом краси, честі, вірності, очевидно, що ліричний герой всіма цими рисами наділяє і свою Батьківщину;
Цвіт ‒ молодь. Епітет «білий» є ознакою чеснот, чистоти помислів;
Вітер ‒ символ змін, а епітет «буйнесенький» має продемонструвати, наскільки значними ці зміни будуть;
Кайдани ‒ символ неволі, рабства, пригнічення;
Тан (танок) ‒ двобій, поєдинок;
Пшениця ‒ символ добробуту і впевненості в завтрашньому дні.
У творі застосовуються зменшено-пестливі форми ‒ «буйнесенький», повні форми прикметників ‒ «стрілецькую», епітети-прикладки ‒ «брати-українці».
Присутні в творі й протиставлення, наприклад, «калина похилилася ‒ підіймемо», «Україна зажурилася ‒ розвеселимо».
Вказана у вірші значимість родинних цінностей. Це проявлено словами «браття», «добрий рід» ‒ сімейні цінності, які обʼєднують, родина, у якій передають мрію про прекрасну Україну наступним поколінням, дають надію на краще майбутнє всієї країни.
Ліричний герой чітко вказує, що мають здобути січові стрільці в результаті своїх зусиль ‒ славу. Люди, які борються за незалежність Батьківщини, залишаються з нею у віках.
Твір протягом багатьох років був невідомий широкому загалу, оскільки в ньому чітко вказаний поневолювач українців ‒ московити. Це продемонстровано метафорами «московські кайдани» та «з москалями тан». Починаючи з 24 лютого 2022 року завдяки ролику Андрія Хливнюка у соцмережах пісня «Ой у лузі червона калина» стала символом опору України російській агресії і її переспівали зірки світового масштабу у різних країнах світу.
Джерело https://virshi.com.ua/oj-u-luzi-chervona-kalyna-pohylylasya/