Тепер мені 40. Наче дар богів на тлі війни. Олександра Погоріла

Подорожуючи світом і життям, саме тут і зараз відчуваю стан внутрішньої свободи, цілісності та цінності буття. 

Тепер мені 40. Наче дар богів на тлі війни. 

Я складала зірки, континенти, любові, досвіди та поезії в серці, а гострі мечі розчарувань та втрат на дно океанів. Внутрішні Дракони тепер охороняють мої кордони, сни, вибори та дорослі мрії. 

Одна з таких — перетворити океан вдячності в дієву підтримку та вислів поваги пораненим захисникам та захисницям рідної землі. Сьогодні я відкриваю збір 400 000 гривень на реконструкцію ургентного відділення Головного Військового Клінічного Госпіталю в Києві. 

На честь моїх 40 років запрошую вас долучитись до збору замість подарунків та квітів. Разом ми зберемо частину з необхідних ще 2 млн, та станемо краплею в океані поваги та вдячності. 

Якщо ми не знайомі особисто — відправте на збір символічні 40 гривень. Кожна крапля і є океан ❤️ 

Якщо ми знайомі і ви хочете привітати мене, виказати вдячність за спільні спогади або побажати здійснення мрій — відправляйте 400 або 4000. Що віддав, то твоє ❤️

Якщо ви добре знаєте мене і любите — від серця і без обмежень. Я відчую кожен такий донат як рідні обійми ❤️

Відправляю на збір від себе перші 40 000, як символ вдячності та поваги справам фантастичної лідерки Ірина Солошенко та всій команді CF КOLO, які роблять все можливе і неможливе для наших героїв, що потребують особливої турботи та відновлення. 

Я відкладала на перший Cartier, але він мене ще дочекається)) а поранені не мають чекати. 

Я ніколи не буду такою молодою, як в цю мить. Ми будемо юними завжди, допоки сміливо мріємо, діємо разом, віримо і даруємо іншим свою любов. Долучайтесь до збору, посилання в коментарі)

Привіт, мій новий день, рік, досвід і привід для вдячності! Обіймаю, чур мої!

Олександра Погоріла