Один з найвідоміших українських кобзарів — сліпий Остап Вересай

Вересень 1873 року, Київ. 

Один з найвідоміших українських кобзарів — сліпий Остап Вересай (1803 — 1890), разом зі своєю дружиною Пріською Сенчук — співачкою й танцюристкою. Знімок зроблено під час перебування кобзаря у Києві, де на запрошення великого поміщика та мецената Григорія Ґалаґана — Вересай брав участь у засіданні Південно-західного відділу Російського географічного товариства, що відбулося саме на честь кобзаря. Під час засідання, видатний український композитор і дійсний член товариства Микола Лисенко — виголосив реферат «Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень, виконуваних кобзарем Вересаєм», а також підкреслив, що за оригінальністю музичної форми "Вересаю у нас нема суперників".

То був не єдиний візит знаменитого кобзаря до Києва. У жовтні 1871-го — 68-річний Остап Вересай вперше побував у Києві. Тоді його також запросив Григорій Ґалаґан, аби талановитий кобзар співав на відкритті Колегії Павла Ґалаґана — приватної чоловічої гімназії, що була заснована Григорієм Ґалаґаном і названа на честь його померлого сина Павла. (Зараз у приміщенні колишньої колегії Ґалаґана знаходиться Національний музей літератури України, адреса: вул. Хмельницького, №11). 

У серпні 1874 року Вересай виступив у Києві на ІІІ Археологічному з'їзді, а після нього, разом із хором під керівництвом Лисенка — на концерті, влаштованому письменником Михайлом Старицьким. У звіті про з'їзд начальник Київського жандармського губернського управління написав рапорт вищому начальству про те, що «Остап Вересай своїми поетичними піснями і типовим виглядом сприяв збудженню симпатій до гетьманщини…».

Варто відзначити також візит Остапа Вересая до Києва у 1884 році. Тоді кобзар виступав у Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, де з Вересая малювали портрети.

У житті видатного кобзаря було немало цікавих моментів, що не пов'язані з нашим містом, але то вже зовсім інша історія...

Автор Mak Poznyak